Декабрь 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Ноя    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  

КУ «Центр надання соціальних послуг»

З початком навчального року проблема булінгу постає з новою силою. Згідно досліджень, 80 % українських дітей піддаються цькуванню, навіть не усвідомлюючи цього.

Булінг— це форма агресивної поведінки щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

 Ознаки того, що дитину цькують у школі:

 Відмова іти до школи з різних причин — «не хочу, не цікаво, не бачу сенсу…»

  1. Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
  2. Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
  3. Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
  4. Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

 Причини булінгу:

ЗАНИЖЕНА САМООЦІНКА. Навіть якщо дитина виявляє це через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.

АТМОСФЕРА ВДОМА. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, з якими вдома поводяться як з жертвою. Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла маніпулювати своїм становищем жертви, щоб отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, якщо звикла, що до неї краще ставлятсья, коли вона бідна й нещасна, то вона відтворюватиме навколо себе таку ж атмосферу і в школі.

Часто такими дітей роблять бабусі, підживлюючи ідею безпорадності дитини. Як результат — дитина не може себе відстояти за наявності сильного лідера.

ЗАРЯДЖЕНА ЧАСТИНА В КЛАСІ. Це дитина агресор, якій чхати на почуття інших, яка шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

Відрізнити таку дитину-жертву агресора від «вигнанця» можна за однією ознакою. «Вигнанець» буде таким у всіх колективах. А от дитина-жерва агресора може бути в інших колективах навіть лідером (де його психологічна структура вважатиметься сильною)

 Що робити батькам:

ПОЯСНИТИ ДИТИНІ, що таке булінг. Більшість на ранніх етапах не розуміють, що це таке, і що треба розповідати вчителям про образи. Тому варто пояснювати дітям, що інші мають право робити з ними і на що не мають права.

Це починається з дитячого садка, коли, наприклад, на скаргу про примушування їсти батьки відповідають: ну, ти ж нічого їси, а цілий день у садку. Таким чином даючи іншій людині право на фізичне насилля над своєю дитиною. І коли уже в школі інші діти крадуть її зошити, змушують носити свій портфель, зганяють з місця — їй це видається невинними жартами, про які вона не розповідає.

СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ. Не бігти одразу до школи. Спершу дізнатися, у дитини, що вона думає про цю ситуацію і підтримати. Якщо вона не зможе впоратися, тоді йти до школи.

Або ж, коли застосовується фізична сила — в такому разі, як би соромно не було дитині, що б вона не казала (агресори зазвичай присоромлюють дітей, яких захищають батьки) треба йти до школи.

Порадити ПРОВОДИТИ БІЛЬШЕ ЧАСУ ЗІ СТАРШИМИ. За можливістю не відходити надовго від учителя, щоб не допускати насилля.

НЕ ВКЛАДАТИ СВОЇ ІДЕЇ В ГОЛОВУ ДИТИНИ. Коли щось радите — запитуйте, чи зможе дитина так учинити. Якщо відповідь буде — мені незручно, соромно, я так не зможу — шукайте інші варіанти. Головне не присоромлювати — «чому ти не можеш дати відпір?!!»

Не можна злитися на дитину за те, що вона не здатна на дорослі вчинки. Стежте за собою, завдання батьків — допомогти.

З юридичної точки зору ви  НЕ МОЖЕТЕ ПРИЙТИ І ПОГОВОРИТИ БЕЗПОСЕРЕДНЬО З ДИТИНОЮ, ЯКА ОБРАЖАЄ вашу. Це можна ініціювати лише через школу або психолога. Інакше можна отримати судовий позов за залякування чужої дитини.

ПІДТРИМУВАТИ ДИВАКУВАТУ РИСУ в характері або зовнішності дитини, якщо саме через це з неї насміхаються. Перетворіть її на сильний бік дитини. Якщо йдеться про особливості зовнішності — зробіть фотосесію, щоб підкреслити. Якщо ж про замкнутість — знайти діяльність, де саме ці якості будуть найнеобхіднішими.

Якщо булінг триває кілька місяців, — БЕЗ ДИТЯЧОГО ПСИХОЛОГА НЕ ОБІЙТИСЯ.

 Наслідки:

Наслідки булінгу можуть бути різні. Найчастіше — це замкнутість, психологам доводиться працювати з антисоціальними підлітками, які абсолютно не вміють спілкуватися з навколишнім світом. Доводиться пояснювати, що світ не такий страшний, яким був до цього. Це може тривати від 2 до 3 років. У таких дітей руйнується віра у соціум, вони насторожені, тривожні. Але найбільший страх — це підліткові суїцидальні думки.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Булінг вважається правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це – 850-1700 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 1700-3400 грн. або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Слід зазначити, що за адміністративні правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто. Також передбачено і відповідальність за приховування випадків булінгу, а це 850-1700 грн. або виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку.

Очевидно, що подолання булінгу — це поступовий процес, який має бути спрямований на зменшення концентрації таких випадків, а в майбутньому — на повну його ліквідацію. Врешті-решт, чому виникає булінг? Чому існують жертви? Чому існують агресори? Можливо, тому що всі причетні до вказаного явища — емоційно розгублені та більше ніж інші потребують любові й підтримки від оточення.

 

В.о. директора КУ «ЦНСП» КМР                                                                     Наталя ПОПАЗ

У світі процвітає работоргівля… І це не згадка про страшний період рабства у прадавні часи. Серед найголовніших порушень прав людини в сучасному світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». За оцінками експертів щорічно 1-2 млн. людей стають «живим товаром». Наприкінці ХХ сторіччя з його проявами зіткнулась і Україна. Складна економічна ситуація в Україні, високий рівень безробіття, недосконалість законодавства та правова необізнаність громадян є основними умовами, що сприяють цьому явищу. Прагнучи кращої долі, люди їдуть за кордон шукати добру роботу. Спритні ділки щороку використовують сотні таких шукачів.

Наша країна плідно працює для запобігання торгівлею людьми. Але ми самі повинні бути уважними і обережними. А для тих, хто мріє отримати гарну роботу за кордоном, слід звернути увагу на наступну інформацію: торгівці людьми діють через агенції з працевлаштування, фірми шоу-бізнесу та служби знайомств. Також вони розміщують брехливі оголошення в газетах та на стендах, звертаються з пропозиціями просто на вулиці, допомагають матеріально, щоб затягнути людину в боргову кабалу. Часто торгівцями живим товаром виявляються  добрі знайомі чи друзі, причому значний відсоток серед них – жінки. Найчастішими формами експлуатації є нелегальна секс-індустрія, примусова праця, сурогатне материнство, втягнення в злочинну діяльність та примусове донорство. Пам’ятайте, що жертвами стають як жінки, так і чоловіки, а також неповнолітні діти.

 ПАМ’ЯТАЙТЕ: Ви повинні знати свої права й бути готовими їх захистити. Якщо ви плануєте їхати на роботу за кордон, вам необхідно отримати достовірну інформацію про майбутню роботу та умови життя за кордоном.

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНИХ ПОЇЗДОК ЗА КОРДОН

  1. Обережно з паспортом! Ніколи нікому не віддавайте свій паспорт, окрім як працівникам посольств та прикордонних пунктів пропуску. Це Ваш ідентифікаційний документ і він повинен завжди бути у Вас. Якщо Ви загубили свій паспорт або ж його відібрали у Вас силою, звертайтеся до посольства або консульства України у відповідній країні.
  2. Зробіть ксерокопії всіх важливих документів! Ще до виїзду зробіть ксерокопії Вашого паспорта, візи, страхового полісу та будь – яких інших документів, пов’язаних з поїздкою. Тримайте їх у безпечному місці, окремо від оригіналів. Крім того, залишіть копії своїм рідним та/ або друзям в Україні.
  3. Не виїздіть із країни, доки не отримаєте чіткої контактної інформації про місце, де Ви будете працювати та про безпечне надійне місце проживання. Повідомте рідним та/ або друзям про детальнее місце свого перебування за кордоном, а також залишіть їм детальну інформацію про Вашого роботодавця.
  4. Будьте готові до надзвичайних ситуацій! Занотуйте контактну інформацію посольства/ консульства України в країні, до якої збираєтесь, та негайно зв’яжіться з іспівробітниками відповідної установи в скрутній ситуації.
  5. Довідайтеся, як убезпечити себе від потрапляння до тенет торгівців людьми. В Україні діють деякі злочинні групи, які продають людей у рабство за кордон під прикриттям обіцянок законного працевлаштування. Пам’ятайте, ніхто не захищений від таких небезпечних ситуацій.

Якщо Ви стали жертвою торгівлі звертайтесь за телефонами

Національна «Гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації Центру «ЛаСтрада-Україна»: 0-800-500-335 (дзвінки безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні)

Або звертайтесь до Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Кілійської міської ради за адресою: Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Миру, 63 або за телефоном (04843) 4-00-09

В.о. директора КУ «ЦНСП» КМР

Наталя ПОПАЗ

Останнім часом в усьому світі невпинно зростає рівень дитячого травматизму. Діти дошкільного віку травмуються рідше, оскільки майже весь час знаходяться під наглядом батьків чи вихователів дошкільних навчальних закладів. У той же час школярі не лише частіше стають жертвами нещасних випадків та аварій, а й нерідко мимохіть самі створюють ситуації, небезпечні для здоров’я та життя.

Щоб запобігти нещасним випадкам із дитиною, необхідно створити вдома відповідні умови для безпеки малюка. Це важли­ва проблема, вирішити яку повинні дорослі, насамперед ви, ша­новні батьки. Заходи щодо попередження травм дітей необхідні так само, як і елементарні вміння мами й тата надати першу до­помогу своєму синові чи доньці в той час, якщо лиха все ж таки уникнути не вдалось.

Що ж саме ми маємо на увазі, коли говоримо про умови без­пеки дитини вдома? Суттєву небезпеку для дитини представляє електричний струм. Поговоріть з малюком про те, що електрострум може бути «другом» і «ворогом» одночасно. Поясніть дитині, що не можна торкатися (особливо мокрими руками) електроприладів, розеток та електродротів, що небезпечно брати дріт, який висить, стояти під деревом під час грози тощо. У приміщеннях, де живуть діти, має бути обов’язково справною та усуненою від можливості кон­такту з нею дитини електропроводка.

Усі гострі, ріжучі та колючі предмети (голки, шила, ножі, леза тощо) мають знаходитися в закритих шухлядах під замком.

Діти не повинні також мати доступ до домашньої аптечки. Пам’ятайте, що таблетки та пігулки малюкам часто уявляються цукерками. Не слід також давати дитині ліки з пляшечки без ети­кетки. Усі рідини, якими ви користуєтеся для господарчих пот­реб, мають бути під ключем.

Профілактикою шкільного травматизму сьогодні стурбований весь світ. Все більше жорстокий прогрес призводить до того, що за останні роки збільшується кількість важких ушкоджень, ускладнених шоком, крововтратою, порушеннями життєво важливих функцій організму. Адже машини стали швидшими, електротехніка поширенішею, будинки вище, скла і бетону більше, часу менше. А спритності, швидкості, спритності, гнучкості у дітей стає все менше. Ось чому в більшості країн проблемою дитячого травматизму стурбовані не тільки лікарі, а й інженери, юристи, педагоги та політики. Але ніякі громадські діячі і організації не будуть думати про здоров’я дітей більше, ніж їх власні батьки і вчителі. У роботі школи одним із пріоритетних завдань є формування в учнів стійких навичок безпечної поведінки на вулицях і дорогах. Основною формою профілактики дитячого травматизму в школі є інструктування з техніки безпеки і педагогів, і учнів. Регулярне проведення профілактичних бесід з учнями та їх батьками про необхідність дотримання правил поведінки в школі та вимог до одягу і взуття учнів. Визначення графіка чергування вчителів та учнів старших класів в коридорах і рекреаціях школи. Здійснення контролю за відповідністю умов навчання санітарно-епідеміологічним правилам

Бережіть своїх дітей!

В.о. директора КУ «ЦНСП» КМР

Наталя ПОПАЗ

Скажемо: «НІ  — ДОМАШНЬОМУ  НАСИЛЬСТВУ!»

Чи замислювався хтось, як багато людей почувають себе самотніми у власній родині? Чи підозрював хтось з нас, що за зовнішнім фасадом благополучної родини може причаїтися страшний звір під назвою «домашнє насильство»?

Отже, що ж таке домашнє насильство?

Далеко не кожна людина знає, що окрім фізичного та сексуального існують ще два види насильства:

економічне (умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів; це також заборона на роботу, навчання, жорстке обмеження у фінансах і вимога детальної звітності — нерідко при забороні заробляти самостійно);

психологічне (словесні образи, погрози, переслідування з метою залякування і отримання влади одних членів сім’ї над іншими, змушення постійно відчувати провину, примусова ізоляція від зовнішнього світу, заборони зустрічатися з друзями і навіть родичами).

Насильство в сім’ї – це не та тема яку можна обговорювати жартома. Це тема яка несе страх, сором, відчай. На жаль, проблема насильства, а особливо домашнього насильства є актуальною в нашому суспільстві. Про те, говорити та вирішити проблему не так просто. Оскільки жертви що потерпають від насильства в сім’ї настільки емоційно скуті, та залякані, що «виносити сміття з хати» вони просто бояться… Домашнє насильство може починатися  з таких «незначних дрібниць», як постійні прискіпування до якості прибирання вдома, до зовнішнього вигляду, і в результаті закінчитися побоями, а в деяких випадках – і смертю.

Насильство над дітьми – особливо велика проблема.

Більшість батьків, які жорстоко поводяться з дітьми, часто переживали подібне ставлення (або нехтування) з боку власних батьків у дитинстві. Від емоційного здоров’я дітей, від умов, у яких вони виховуються, від прикладу, який їм подають дорослі з самого початку їх життя залежить успішність і процвітання нації в майбутньому.

Діти, які є свідками насильства, насправді − його жертви.

Насильство − це травма для дитини, яка негативно впливає на її фізичне, емоційне здоров’я та розвиток. Діти, як губки, «всмоктують» все від батьків, повторюючи та наслідуючи сімейні моделі поведінки. Жертва-дитина теж боїться: втратити родину − навіть таку, як є; боїться зізнатися одному з батьків про жорстоке поводження іншого, тощо.

Тож виховання − це не лише слова, а в першу чергу дії, поведінка батьків та найближчого оточення, приклади ставлення один до одного й до дітей тощо. Обидва батьки в рівній мірі відповідальні за життя, здоров’я та безпеку своїх дітей.

Рівень того, наскільки ми поважаємо себе, наскільки достойно поводимо себе в стосунках з партнером і закладає основи світосприйняття, родинного й особистого життя дітей.

Для життя без насильства важливими є самоповага та почуття внутрішньої гідності, а також підтримка близьких, рідних та оточуючих.

 

Якщо ви відчуваєте потребу в підтримці – не мовчіть, звертайтесь за адресою: 68303, Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Миру, 63, або за телефоном (04843) 4-00-09 — Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Кілійської міської ради.

 

Скажемо: «НІ —  ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ!»

 

 

 

В.о. директора КУ «ЦНСП» КМР                                                      Наталя Попаз

 

Комунальну установу «Центр надання соціальних послуг» Кілійської міської ради (далі- КУ «ЦНСП «КМР) відповідно до рішення Кілійської міської ради від 23.12.2019 року № 1013-VII/0-31 та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань 29.01.2020 року.

КУ «ЦНСП» КМР здійснює надання соціальних послуг громадянам, які мешкають на території Кілійської міської об’єднаної територіальної громади, а саме: міста Кілія, села Шевченкове, села Ліски, селища Помазани.

У відповідності до Закону України «Про соціальні послуги», а також згідно  Положення про комунальну установу «Центр надання соціальних послуг» Кілійської міської ради  основними завданнями  КУ «ЦНСП» КМР є:

  • надання особам/сім`ям, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, комплексу соціальних послуг, з метою мінімізації або подолання таких обставин;
  • проведення соціально-профілактичної роботи, спрямованої на запобігання потраплянню в складні життєві обставини осіб/сімей, які належать до вразливих груп населення;
  • надання інших соціальних послуг відповідно до вимог чинного законодавства України.

 

Графік роботи:

Понеділок – Четвер з 800 до 1700

П’ятниця з  800 до 1545

Обідня перерва з 1200 до 1245

Вихідний: Субота, Неділя.

 

Якщо Ви перебуваєте в складних життєвих обставинах, звертайтесь за адресою:  68303, Одеська область, Кілійський район, місто Кілія, вулиця Миру,63.

Телефон для довідок: (04843) 4-00-09.

Керівник:  в.о. директора КУ «ЦНСП» КМР – Попаз Наталя Юріївна.

Особистий прийом громадян: щосереди з 900 до 1200